70 % українців вважають, що УПА заклала традицію спротиву агресору — Центр досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху оприлюднив результати соціологічного опитування українців про знання та сприйняття Української повстанської армії та її головного командувача Романа Шухевича.

Про це повідомили у Центрі досліджень визвольного руху.

Соціологічне опитування провели Фонд "Демократичні ініціативи" імені Ілька Кучеріва та Київський міжнародний інститут соціології протягом вересня-жовтня 2023 року.

Під час опитування респондентам поставили низку запитань із метою визначення сприйняття та рівня обізнаності українців про УПА та її генерала Романа Шухевича.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Романа Шухевича?" 52 % респондентів відповіли ствердно, 44 % — заперечно. 90 % опитуваних стверджують, що знання українців про Романа Шухевича є спотвореним радянською і російською пропагандою.

На питання "Чи знаєте Ви, чули що-небудь, читали або бачили про Українську повстанську армію (УПА)?" 72 % опитуваних відповіли ствердно, 23 % — заперечно.

70 % респондентів заявили, що Українська повстанська армія не перемогла, але заклала традицію спротиву агресору. 16% вважають, що боротьба УПА завершилася перемогою, бо Україна стала незалежною.

61% опитаних вважає, що Україна повинна популяризувати тему боротьби УПА у світі,  31% – не погоджуються.

87 % респондентів заявили, що Роман Шухевич має бути в Українському національному пантеоні. 67 % виявили бажання, щоб у їхньому населеному пункті був музей, присвячений боротьбі УПА, водночас 7% опитаних проти цього.

Опитування також демонструє зміну ставлення українців до постаті Романа Шухевича та УПА після початку повномасштабної війни Росії проти України. До повномасштабного вторгнення 63 % скоріше позитивно ставилися до постаті Романа Шухевича, після — 76 %. Відсоток тих, хто ставився до Шухевича негативно не змінився –  11%.

Позитивні зміни фіксує і ідентичне опитування щодо УПА: до початку великої війни Росії проти України 58 % опитуваних ставилися скоріше позитивно, після — 73 %.

92 % вважають, що в майбутньому Національному музеї війни за незалежність має розповідатися про боротьбу УПА. Лише 3% респондентів відповіли не підтримали цього.

Польовий етап дослідження тривав з 29 вересня до 9 жовтня 2023 року. Загалом у рамках дослідження було проведено 1004 інтерв'ю. Опитування здійснювалося методом телефонних інтерв'ю з використанням комп'ютера (computer-assisted telephone interviews, CATI). Опитування проводилося лише з респондентами у віці 18 років і старше і лише з тими, хто проживає на території, яка контролювалася Україною на 23 лютого 2022 року.

Всі результати опитуванням – на сайті Центру досліджень визвольного руху

Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду працює над проєктом "Досьє Шухевича: пропаганда, стереотипи, дезінформація", що руйнує міфи про генерала УПА. Зокрема, скоро можна буде побачити виставку, яку команда створить за результатами проєкту.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.