Спецпроект

ПАРЄ визнала Голодомор геноцидом українського народу

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 12 жовтня проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу

Президент України Володимир Зеленський подякував ПАРЄ за таке рішення.

"Я вдячний ПАРЄ за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відновлення історичної справедливості та вшанування пам'яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви неминуче", - написав Зеленський у соцмережі Х (раніше - Twitter).

Зі свого боку міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що ПАРЄ також закликала всі країни-члени Ради Європи та інші парламенти визнати Голодомор геноцидом українського народу.

"Я дякую ПАРЄ за визнання сталінського Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу. Важливо також, що ПАРЄ закликала всі країни Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад. Це морально, історично та політично правильний вчинок", - написав Кулеба в соцмережі Х.

Наразі 29 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.