Спецпроект

ПАРЄ визнала Голодомор геноцидом українського народу

Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) 12 жовтня проголосувала за визнання Голодомору актом геноциду українського народу

Президент України Володимир Зеленський подякував ПАРЄ за таке рішення.

"Я вдячний ПАРЄ за визнання Голодомору 1932–1933 років геноцидом українського народу. Відновлення історичної справедливості та вшанування пам'яті жертв Голодомору надсилає чіткий сигнал: справедливе покарання за всі минулі та нинішні злочини Москви неминуче", - написав Зеленський у соцмережі Х (раніше - Twitter).

Зі свого боку міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба зазначив, що ПАРЄ також закликала всі країни-члени Ради Європи та інші парламенти визнати Голодомор геноцидом українського народу.

"Я дякую ПАРЄ за визнання сталінського Голодомору 1932-1933 років актом геноциду проти українського народу. Важливо також, що ПАРЄ закликала всі країни Ради Європи та інші парламенти наслідувати цей приклад. Це морально, історично та політично правильний вчинок", - написав Кулеба в соцмережі Х.

Наразі 29 країн світу визнали Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.