У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки «Сімейний альбом»

Презентація фільму приурочена до 90-х роковин Голодомору.

Про це повідомили в Музеї Голодомору.

У Музеї Голодомору відзняли останні сцени документальної стрічки "Сімейний альбом", виробництво компанії Good Morning Films, режисерка – Марина Ткачук, продюсер - Андрій Корнієнко.

Задля зйомок фільму знімальна група побувала у Великобританії, Австрії, а також на Харківщині – усього за півтора кілометра від кордону з росією. Для участі в проєкті в Україну спеціально приїхала Самара Пірс, праонука австрійського інженера Александра Вінербергера, автора відомих фотознімків про Голодомор.

У центрі сюжету стрічки – події минулого і сучасного, які повсякчас переплітаються. Влітку 1933 року, під час роботи інженером на одному з підприємств Харкова, Александр Вінербергер таємно, використовуючи спеціальне обладнання, зробив серію фотосвідчень про Голодомор. Згодом на основі цих знімків він уклав так званий червоний альбом, який сьогодні зберігається в родині.

Через 90 років його праонука Самара Пірс, фотограф за фахом, повернулася до Харкова, щоб зробити фото міста, яке з першого дня повномасштабної війни перебуває під російськими обстрілами. Самара знайшла місця, які фотографував її прадід Алекс, почула розповіді ще живих свідків Голодомору, а також зустріла людей, чиї життя знову руйнує росія.

Вона записала їхні свідчення та зробить власний фотоальбом, щоб зафіксувати докази нового геноциду українців та розповісти про це всьому світу. Так, як колись це намагався зробити її прадід, але, на жаль, не був почутий.

Мова кіно є зрозумілою в усьому світі, тому це вдала ідея – розповісти іноземцям про події минулого і сучасного через фільм, вважає Самара Пірс.

"Для мене велика честь бути частиною фільму. Команда, з якою я працюю, дуже досвідчена і професійна. Я переконана, що це допоможе людям поза межами України краще зрозуміти, що таке Голодомор і чому він стався, а також приверне увагу до тих подій, які відбуваються сьогодні. Україна має бути почутою в світі та отримати необхідну допомогу. І я готова бути її голосом. Бо люблю Україну так, ніби це моя власна країна", – каже вона.

Музей Голодомору є партнером цього проєкту та надає знімальній команді наукову та консультаційну допомогу. Також у зйомках стрічки взяли участь наші колеги: в. о. генерального директора Леся Гасиджак, завідувачка виставково-експозиційного відділу Яна Гринько і провідна наукова співробітниця Наталя Романець.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.