В Україні випустили колекцію хусток з мистецькими творами, які викрала або знищила Росія

Кошти з продажу хусток, на яких зображено мистецькі твори, викрадені або знищені Росією, спрямують на відновлення будинків на Київщині.

Про це Укрінформу повідомила пресслужба UNITED24.

На одній із хусток зображено мозаїку "Святий великомученик Димитрій Солунський", яку створив невідомий художник у 12 ст. для Свято-Михайлівського Золотоверхого монастиря. У 1937 році радянська влада підірвала собор, а демонтовану мозаїку вивезли до Москви. Сьогодні вона перебуває у Третьяковській галереї.

Інший аксесуар - із картиною Архипа Куїнджі "Червоний захід". Її оригінал знаходиться в нью-йоркському Музеї мистецтва Метрополітен, ескіз картини зберігався в Маріупольському художньому музеї ім. Куїнджі, який був зруйнований навесні 2022 року російським авіаударом. З музею викрали понад 2000 робіт, серед них - цей ескіз. Його доля наразі невідома.

На третій хустці відтворено фрагмент розпису будинку української художниці - представниці наївного мистецтва Поліни Райко в Олешках на Херсонщині. 6 червня 2023 року росіяни підірвали Каховську ГЕС, і будинок підтопило. Більшість розписів втрачена назавжди.

"Мистецькі твори, що лягли в основу колекції OLIZ (бренд аксесуарів - ред.) та UNITED24, були привласнені або знищені Росією. Як і багато інших, точну кількість яких неможливо уявити. Їх підривали, різали, спалювали, втоптували в землю, але переважно викрадали. Щоб потім виставити у своїх музеях та галереях і назвати російським мистецтвом. Кожна хустка — історія викраденої або знищеної роботи українських митців. Кожна хустка — помічник у культурній дипломатії, можливість розказати світові правду", - розповіла координаторка платформи UNITED24 Ярослава Гресь.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.