У Полтаві обуруть нову дату відзначення Дня міста

Рішення про електронне голосування щодо нової дати святкування Дня міста Полтава ухвалили 7 вересня під час засідання виконавчого комітету Полтавської міськради.

Про це повідомив Полтавський офіс УІНП.

У Полтаві День міста 23 вересня відзначають з 1999 року, до цього його святкували 12 липня. За словами директора Полтавського краєзнавчого музею  Олександра Супруненка, на День визволення Полтави від нацистських загарбників 23 вересня, міська влада перенесла й святкування Дня міста, щоб зекономити витрати на відзначенні двох події.

До голосування запропонували три нових дати замість 23 вересня:

  • 29 червня (за новоюліанським календарем) – дата першої літописної згадки про Полтаву. Саме до 1999-го року 12 липня (за старим стилем) і відзначали День міста. Пропозицію подали фахівці Полтавської обласної організації краєзнавців України. Також цю дату висунули працівники Полтавського краєзнавчого музею ім. Василя Кричевського.
  • 5 вересня — дата відновлення Магдебурзького права (за новоюліанським календарем). Цю дату на розгляд запропонували представники Полтавського національного педагогічного університету ім. В.Г. Короленка
  • 9 вересня — дата народження письменника Івана Котляревського. Це пропозиція від музейників з літературного музею ім. Котляревського.

За словами секретаря міськради Катерини Ямщикової, перелік цих дат може доповнюватись під час громадських обговорень, які розпочнуться 7 вересня. Після того, як будуть зібрані усі пропозиції, за них голосуватимуть онлайн на платформі "Edem". Голосування триватиме 2 тижні.

Розглянути нову дату святкування Дня міста Полтави замість 23 вересня розпочали у квітні цього року після розгляду електронної петиції. Її опублікували на сайті Полтавської міської ради.

 

Теми

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.