На мапі Ізюма появились вулиці Стіва Джобса та Романа Шухевича

Голова Ізюмської міської військової адміністрації Валерій Марченко підписав чергове розпорядження про перейменування вулиць у міській громаді.

У нових назвах вшановано Стіва Джобса, Романа Шухевича, Левка Лук'яненка, В'ячеслава Чорновола, Голду Меїр та їнші достойні імена.

 

Список нових назву вулиць:

– вул. Аляб'єва – вул. Валерія Лобановського;
– вул. Бородіна – вул Дмитра Яворницького;
– вул. Володимира Висоцького – вул. Стіва Джобса;
– вул. Ескадронна – вул. Романа Кирилова;
– вул. Костенка Генерала – вул. Максима Поправки;
– вул. Красноярська – вул. Руслана Крамаренка;
– вул. Островського Олександра – вул. Олександра Махова;
– вул. Панфілова – вул. Голди Меїр;
– вул. Путійна – вул. Романа Шухевича;
– вул. Радгосп "Ізюмський" – вул. Маріупольська;
– вул. Рокоссовського – вул. Ярослава Мудрого;
– вул. Серова – вул. Едуарда Копичко;
– вул. Цоя Віктора – вул. Кузьми Скрябіна;
– вул. Цусимська – вул. В'ячеслава Чорновола;
– вул. Челюскіна – вул Левка Лук'яненка;
– вул. Чернишевського – вул. Діани Петриненко;
– вул. Черняхівського – вул. Бучанська;
– вул. 8 Березня – вул. Ірпінська;
– вул. Дружби – вул. Валентини Черевко.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.