У місті Валки на Харківщині перейменували низку вулиць

Зокрема, з'явилися назви на честь українських воїнів, волонтерів, незалежності та свободи.

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

"Ті перейменування, що відбулися у Валках, наочний приклад того навіщо нам позбуватися імперських і комуністичних назв. Вертаємо своє, друзі! Харківщина продовжує повертати власні назви у символічний простір", - зазначила начальниця Північно-східного відділу УІНП Марія Тахтаулова.

31 серпня Валківська міська рада підтримала перейменування низки об'єктів топоніміки у місті. Зокрема:

вулицю Пушкіна — на вулицю Незалежності,

провулок Пушкіна — на провулок Михайла Несольоного. Михайло Несольоний (1978-2022) - молодший сержант, водій МТЛБ 16-го окремого мотопіхотного батальйону 58-ї бригади ЗСУ. Герой України (посмертно).

в'їзд Пушкіна — на в'їзд Євгена Альбовського. Євген Альбовський (бл.1855- бл.1917) – дослідник історії Слобідської України, автор першої книги з історії Валок.

вулицю Чехова — на вулицю Олександра Ковальова. Олександр Ковальов (1944-2021) - валківський художник, гончар і педагог. Жив на цій вулиці.

вулицю провулок Кошового — на провулок Дмитра Наріжного. Дмитро Наріжний (1926-2015) – ініціатор відродження гончарної справи на Валківщині.

вулицю Ломоносова — на вулицю Європейську.

провулок Ломоносова — на провулок Івана Лисенко. Іван Лисенко (1938-2022) – письменник і мистецтвознавець, автор "Валківської енциклопедії", дослідник творчості земляків Марусі Вольвачівни та Олександра Коржа.

вулицю Лермонтова — на вулицю Академіка Байрачного. Борис Байрачний (1935— 2020) — хімік, доктор технічних наук, професор, академік Академії наук вищої школи України. Народився в селі Заміське на Валківщині.

провулок Ушакова — на провулок Сотника Гончара. Гончар Олександр (1894, м. Валки – 1928). Військовий; інженер-агроном, сотник Армії УНР. Уродженець Валок.

вулицю 1 Травня — на вулицю Свободи.

провулок Майський — на провулок Коржівський. За назвою місцевості

вулицю Колгоспну — на вулицю Хліборобську.

провулок Суворова — на провулок Миколи Манойла. Микола Манойло (1927-1998) - уродженець Валківщини соліст Харківської опери Народний артист УРСР і СРСР. Уродженець с. Манили на Валківщині.

вулицю Гагаріна — на вулицю Муравську.

вулицю Комарова — на вулицю Генерала Пересади-Суходольського. Михайло Пересада-Суходольський (1883-1938) – генерал-хорунжий Армії УНР. Він був начальником штабу 3-ї Залізної дивізії та займав інші важливі посади в Армії Української держави. Уродженець Валок

провулок Комарова — на провулок Затишний.

вулицю Маяковського — на вулицю Михайла Поготовка. Михайло Поготовко (1891-1944) – уродженець Валківщини, один із перших льотчиків Армії УНР, підполковник Армії УНР

провулок Маяковського — на провулок Миколи Частія. Микола Частій (1905-1962) – оперний співак, народний артист УРСР. Уродженець Валок.

в'їзд Маяковського — на в'їзд Калиновий.

вулицю Марєєва — на вулицю Отамана Перлика. Іван Перлик - організатор і перший командир 1-ї козацько-стрілецької (Сірожупанної) дивізії, один із керівників Ков'язького антибільшовицького повстання 1920-1921рр.

вулицю 8 Березня — на вулицю Волонтерську.

провулок Мічуріна — на провулок Андрія Дарагана. Андрій Дараган (1902-1987) – скульптор, автор пам'ятника Кобзарю Канаді (м.Вінніпег), автор художньої ідеї пам'ятника Шевченку в Харкові.

провулок Сидоренка — на провулок Сотника Дахневського. Петро Дахневький (1887-1928) - військовий, громадський і кооперативний діяч; сотник 6-ї гарматної бригади 6-ї Січової дивізії Армії УНР. Уродженець м. Валки

вулицю Горького — на вулицю Курячівську.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.