Мешканець Волині виявив на городі середньовічну писанку

Розмальоване глиняне яйце стане частиною експозиції Волинського краєзнавчого музею.

Про це пише ZAXID.NET.

Писанку на городі в селі Древині Іваничівської громади виявив волинянин Олександр Міщук. Під час сільськогосподарських робіт він помітив незвичне глиняне яйце, яке, імовірно, вимило з землі дощем. Чоловік сконтактував зі знайомим краєзнавцем, який порадив йому звернутись до музею.

Вже в установі писанку ретельно оглянули спеціалісти, які дійшли до висновку, що це – давній середньовічний артефакт. "Писанка менша, ніж звичайне куряче яйце, її довжина становить 4,5 сантиметри. У порожнині яйця є глиняне, або ж кам'яне калатальце. Скоріше за все, виріб не був іграшкою чи звичайною побутовою річчю. Імовірно, це виріб, пов'язаний з релігією", – зазначив Тарас Верба, завідувач відділу давньої історії Волинського краєзнавчого музею.

Спеціалісти кажуть, що писанка була виготовлена орієнтовно в XI-XII столітті. Вік писанки оцінили за аналогією з подібними розписаними яйцями, які вже знаходили на території західної України.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.