АНОНС: Столичний Музей гетьманства запрошує на День відкритих дверей

У Києві в пʼятницю, 29 вересня, Музей гетьманства проведе День відкритих дверей, усі охочі зможуть оглянути експозиції безкоштовно.

Як передає Укрінформ, про це повідомляє пресслужба Київської міської державної адміністрації.

Як зауважили в КМДА, Музей гетьманства (вул. Спаська, 16-Б) розміщений у кам'яниці початку ХVІІІ століття – житловій забудові заможних киян гетьманських часів.

Експозиції розповідають про становлення козацької державності та відновлення Гетьманщини у ХХ столітті: "Богдан Хмельницький – засновник козацької держави"; "Іван Мазепа – великий гетьман України"; "Пилип Орлик – гетьман в екзилі"; "Гетьман Павло Скоропадський та Українська Держава 1918 р.".

Окрім основних експозицій у Музеї гетьманства відбувається виставка відомих українських художників, які зображали історію козацької слави.

Із розкладом тематичних заходів та особливостями експозицій можна ознайомитися на сторінці Музею гетьманства у Фейсбуці.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.