МКІП ініціює демонтаж пам’ятників Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам

Міністерство культури та інформаційної політики України ініціює урядове рішення, яке дозволить демонтувати пам'ятники Пушкіну, Щорсу та іншим російським діячам з Державного реєстру нерухомих пам’яток культурної спадщини національного значення.

Про це йдеться на офіційному сайті Мінкульту.

"Це дасть змогу пришвидшити очищення публічного простору від маркерів комуністичного тоталітарного режиму та російської імперської політики. Наступний крок – за органами місцевого самоврядування. Саме вони мають прийняти остаточне рішення про демонтаж та переміщення об'єктів", – прокоментував ініціативу тимчасовий виконувач обов'язків міністра культури та інформаційної політики Ростислав Карандєєв.

Пропонується зокрема вилучити з реєстру пам'ятник Пушкіну на проспекті Берестейському, пам'ятник Щорсу на бульварі Тараса Шевченка, могилу генерала армії Ватутіна в Маріїнському парку,  монітор "Железняков" по вулиці Електриків та пам'ятник екіпажу бронепоїзда "Таращанець" в сквері між вулицями Заслонова та Ялтинською у Києві.

Крім того, пропонується демонтувати пам'ятники Пушкіну в Житомирі, Харкові та Одесі, князю Воронцову в Одесі, полководцю Суворову в Ізмаїлі, адміралу Ушакову в Херсоні, "Україна – визволителям" в Ужгороді, Меморіальний комплекс "Борцям революції" в Луганську.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.