На Полтавщині перейменували «Криницю Петра I»

У Новоселівській громаді Полтавського району прибрали символ звеличення московського царя Пєтра I.

З ініціативи Полтавського офісу Українського інституту національної пам'яті (УІНП) виконком Новоселівської сільської ради Полтавського району Полтавської області прийняв рішення №74 "Про перейменування культурної спадщини". Ним переозначено історико-туристичний об'єкт, а також гідрологічну пам'ятку природи "Криниця Петра I".

Відтепер гідронім має назву "Мавчина криниця". Також у межах виконання деколонізаційного закону та у зв'язку із перейменуванням звідти знято відповідні символи та таблички, що звеличували  московського царя Петра I.

Криниця розташована неподалік сіл Терентіївка та Лісові поляни Новоселівської сільської ради. 

Як повідомили у Полтавському офісі УІНП та виконкомі Новоселівської громади, колишня російська назва як маркер "руского міра" з'явилася ще у часи СРСР — рішенням облвиконкому від 16.11.1979 року за №437. Нині ця гідрологічна пам'ятка природи внесена до Державного кадастру обліку територій та об'єктів природно-заповідного фонду України.

"Тривалий час культивувався міф: московити, нібито, вирили криницю під час підходу до місця переправи через Ворсклу напередодні Полтавської битви. Мовляв, солдатів окупаційної армії Московського царства, які рухалися до Полтави, мучила спрага, і вони вирішили викопати криницю саме в цьому місці. Невдовзі під'їхав Пьотр і, бачте, це вам не абищо — іспіл водіци. Громадська організація "руская общіна Полтави" в часи проросійського режиму Януковича за сприяння "Громадської палати Російської Федерації" та "Спілки сімей військовослужбовців Росії" створили ледь не культ криниці і відповідно московського царя Пєтра I", - розповів представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.