АНОНС: дискусія «Перші совіти. Малознана окупація» до річниці вступу СРСР у Другу світову

Публічна дискусія до річниці подій 17 вересня 1939 р. «Перші совіти. Малознана окупація» відбудеться 18 вересня о 15:00 в Музеї війни.

Про це інформує Музей війни.

До річниці початку Другої світової війни та вступу у неї 17 вересня 1939 р. Радянського Союзу як союзника Рейху, в просторі виставки "Україна – Розп'яття" Національного музею історії України в Другій світовій війні 18 вересня відбудеться розмова, у якій музейники та історики обговорять маловідомі факти 1939-1940 рр. та початку 1941 р. на теренах Західної України.

Період так званих "перших совітів" нерідко оминають увагою, але він є складовою Другої світової війни, оскільки в цей час на землі Галичини і Західної Волині, згодом Північної Буковини та Південної Бессарабії вперше прийшли масові репресії, депортації, в П'ятихатках під Харковом та в Биківні були розстріляні польські офіцери з "українського катинського списку", серед яких були й етнічні українці тощо. Уже в цей період українці як представники бездержавної нації, опинилися по різні боки барикад: у Війську Польському та в Червоній Армії.

Фокусування уваги широкого загалу на особливостях періоду 1939-1941 рр. на західних землях Україні дозволить учергове нагадати, що для України Друга світова війна почалася у 1939 р., вже тоді українці були втягнуті у непростий вир загальноєвропейського контексту.

Спікери та гості заходу:

-        Генеральний директор Музею Юрій Савчук;

-        Олеся Ісаюк, к.і.н, Національний Музей-Меморіал жертв окупаційних режимів, Центр досліджень визвольного руху;

-        Іван Стичинський, к.і.н, співробітник управління наукового забезпечення політики національної памʼяті Українського інституту національної памʼяті;

-        Даміан Марковський (онлайн-включення), Інститут воєнних досліджень ім. Яна Карського.

-        модератор – старший науковий співробітник Музею Роман Кабачій

Трансляція заходу також здійснюватиметься онлайн на офіційній сторінці Музею:

 

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.