На Львівщині хочуть перейменувати місто Червоноград

З 2 жовтня офіційно розпочнуться консультації з громадськістю щодо перейменування міста Червонограда.

Про це повідомили у пресслужбі Львівської ОВА.

"Міська рада вирішила утворити спеціальну робочу групу для проведення консультацій та затвердила її персональний склад. Підбити підсумки консультацій робоча група має не пізніше, ніж за 10 робочих днів після завершення їхнього проведення, а результати – оприлюднити на сайті міської ради", – йдеться у повідомленні.

Рекомендацію щодо зміни назви Червонограда озвучив Український інститут національної пам'яті, відповідно до закону про деколонізацію. Тож Консультації з громадськістю будуть першим кроком для перейменування міста. 

"Згідно з законом, місцева влада зобовʼязана у піврічний термін проконсультуватися з громадою і вибрати нову назву міста. Після того, як за неї проголосує міська рада, а згодом – Верховна Рада України, населений пункт змінить своє імʼя", – пояснив директор департаменту внутрішньої політики та комунікацій Львівської ОВА Юрій Горун.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.