АНОНС: бібліотека ім. Стефаника у Львові запрошує на відкриття Меморіальних читальних залів

Онлайн трансляція урочистого відкриття відбудеться 14 вересня о 15:00.

Про це повідомляє Львівська національна наукова бібліотека України імені Василя Стефаника.

Заплановане урочисте відкриття Меморіального читального залу імені Івана Крип'якевича та Меморіального читального залу імені Тетяни та Омеляна Антоновичів відділу рукописів Львівської національної наукової бібліотеки України імені В. Стефаника.

Наукова бібліотека імені Стефаника була заснована 2 січня 1940 року на основі 84 відомчих і приватних бібліотек Львова та Західної України. Головний корпус влаштовано на базі закритого Інституту Оссолінських. В збірку увійшли фонди бібліотеки НТШ і Народного дому у Львові, товариства "Просвіта", частина бібліотеки і архіву Ставропігійного інституту, конфісковані бібліотеки монастирів, приватні збірки, близько 70 % фондів Оссолінеуму.

Підключитися до конференції  Zoom можна 14 вересня о 15:00 за покликанням.

Ідентифікатор конференції: 871 8246 1794
Код доступу

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.