В Україні створили сайт про історію оборони Києва

Проєкт під назвою «Хроніки оборони Києва» створений українськими істориками та айтівцями спільно з Музеєм історії Києва.

Про це повідомив упорядник і керівник проєкту Віталій Нахманович — український історик, співавтор концепції Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

Вебресурс із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року містить близько 6000 новинних повідомлень, офіційних та експертних зведень і мап, особистих історій, документальних фото та відео, які всебічно репрезентують події на фронтах, в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

"Ми ставили собі за мету зібрати та систематизувати за хронологією та жанрами матеріали, уже оприлюднені на електронних ресурсах, насамперед українських. Ми розглядаємо цей проєкт як першу масштабну документальну публікацію, яка створить ґрунт для подальшої роботи дослідників і журналістів, надасть можливість відновити та впорядкувати свої уявлення про історію війни й оборони Києва всім, хто пережив ці події, або просто цікавиться ними", — розповідає історик Віталій Нахманович, який є упорядником і керівником проєкту. 

Вебресурс "Хроніки оборони Києва" має 6 розділів: "Події", "Ситуація", "Мапи", "Історії", "Фото" та "Відео".

Розділ "Події" містить понад 1300 новинних повідомлень, які стосуються подій насамперед у Києві, а також у Київській області. Родзинкою цього розділу є зібрані точні дані про початок і закінчення повітряних тривог у Києві протягом перших 46 днів війни.

Розділ "Ситуація" містить понад 450 щоденних оглядів ситуації, що подають деталі подій на фронтах Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

Розділ "Мапи" містить близько 300 щоденних мап бойових дій на Київському, Чернігівському та Сумському напрямках, складені незалежними українськими та іноземними експертами. На мапах детально позначено розташування та дії російських та українських військ. До більшості мап додано фахові коментарі, перекладені з англійської мови спеціально для нашого проєкту.

Розділ "Історії" містить близько 400 текстів і відеоматеріалів, які переважно стосуються подій на фронті та на окупованих територіях Київської області. Значна частина з них становить "усну історію" війни — розповіді безпосередніх учасників та свідків подій. 

Розділ "Фото" містить понад 3000 світлин, які ілюструють перебіг війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених фотографій присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

Розділ "Відео" містить близько 400 відео, які висвітлюють події війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених відео присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

 

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.