В Україні створили сайт про історію оборони Києва

Проєкт під назвою «Хроніки оборони Києва» створений українськими істориками та айтівцями спільно з Музеєм історії Києва.

Про це повідомив упорядник і керівник проєкту Віталій Нахманович — український історик, співавтор концепції Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

Вебресурс із щоденною хронологією битви за Київ від 24 лютого до 10 квітня 2022 року містить близько 6000 новинних повідомлень, офіційних та експертних зведень і мап, особистих історій, документальних фото та відео, які всебічно репрезентують події на фронтах, в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

"Ми ставили собі за мету зібрати та систематизувати за хронологією та жанрами матеріали, уже оприлюднені на електронних ресурсах, насамперед українських. Ми розглядаємо цей проєкт як першу масштабну документальну публікацію, яка створить ґрунт для подальшої роботи дослідників і журналістів, надасть можливість відновити та впорядкувати свої уявлення про історію війни й оборони Києва всім, хто пережив ці події, або просто цікавиться ними", — розповідає історик Віталій Нахманович, який є упорядником і керівником проєкту. 

Вебресурс "Хроніки оборони Києва" має 6 розділів: "Події", "Ситуація", "Мапи", "Історії", "Фото" та "Відео".

Розділ "Події" містить понад 1300 новинних повідомлень, які стосуються подій насамперед у Києві, а також у Київській області. Родзинкою цього розділу є зібрані точні дані про початок і закінчення повітряних тривог у Києві протягом перших 46 днів війни.

Розділ "Ситуація" містить понад 450 щоденних оглядів ситуації, що подають деталі подій на фронтах Київської, Чернігівської та Сумської областей, а також в тилу, на окупованих і звільнених територіях.

Розділ "Мапи" містить близько 300 щоденних мап бойових дій на Київському, Чернігівському та Сумському напрямках, складені незалежними українськими та іноземними експертами. На мапах детально позначено розташування та дії російських та українських військ. До більшості мап додано фахові коментарі, перекладені з англійської мови спеціально для нашого проєкту.

Розділ "Історії" містить близько 400 текстів і відеоматеріалів, які переважно стосуються подій на фронті та на окупованих територіях Київської області. Значна частина з них становить "усну історію" війни — розповіді безпосередніх учасників та свідків подій. 

Розділ "Фото" містить понад 3000 світлин, які ілюструють перебіг війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених фотографій присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

Розділ "Відео" містить близько 400 відео, які висвітлюють події війни у Києві та Київській області. Зважаючи на воєнні обмеження, більшість оприлюднених відео присвячена подіям в тилу і на звільнених територіях.

 

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.