На монумент “Батьківщина-мати” встановили Герб України

6 серпня на щит монумента «Батьківщина-мати» замість демонтованого герба СРСР встановили український тризуб.

Фото опублікував кореспондент "Телеграфа" Ян Доброносов на Facebook-сторінці.

Працівники почали підйом герба України на монумент "Батьківщина-мати" ще 5 серпня. Однак у комунальників зламалося обладнання, також на заваді стояла вітряна погода у столиці, тож встановлення закінчили вранці, 6 серпня.

"Це сталося! Український тризуб на своєму місці. Це був складний, відповідальний, історичний проєкт. Дякую всім, завдяки кому це сталося – донорам, проєктантам, будівельникам, скульптору, працівникам Музею Війни, усім, хто вболівав за ці зміни та підтримував", – написав ексміністр культури Олександр Ткаченко у телеграм-каналі.

До Дня Незалежності України монумент планують перейменувати на "Україна-мати".

Нагадаємо, статую було зведено у 1981 році на території музейного комплексу, що присвячений історії України в Другій світовій війні. Першим творцем монумента був Євген Вучетич, втім, через його смерть роботу передали Василю Бородаю.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.