Активісти петербурзького "Меморіалу" і Товариства української культури Карелії "Калина" вшанували пам'ять українців, вбитих у Сандормосі

5 серпня біля Козацького Хреста активісти вшанували пам'ять жертв сталінських репресій, розстріляних в урочищі Сандармох.

Про це повідомив керівник у Науково-редакційна група книги "Реабілітовані історією. Рівненська область" Андрій Жив'юк.

5 серпня активісти петербурзького НІЦ "Меморіал" і Товариства української культури "Калина" в Карелії вшанували пам'ять українців, вбитих в урочищі  Сандормох 1937 року. Вони не побоялися принести до меморіалу квіти і розгорнути прапор України.

У 1930-х роках в урочищі Сандормох органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР.

Сандармох також місце масового розстрілу 1111 в'язнів так званого "першого соловецького етапу". Серед них — режисер Лесь Курбас, письменники Валеріан Підмогильний, Микола Зеров та інші культурні і державні діячі, вчені, священнослужителі. 

Місце масових страт людей віднайшли громадські активісти в липні 1997 року.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.