Активісти петербурзького "Меморіалу" і Товариства української культури Карелії "Калина" вшанували пам'ять українців, вбитих у Сандормосі

5 серпня біля Козацького Хреста активісти вшанували пам'ять жертв сталінських репресій, розстріляних в урочищі Сандармох.

Про це повідомив керівник у Науково-редакційна група книги "Реабілітовані історією. Рівненська область" Андрій Жив'юк.

5 серпня активісти петербурзького НІЦ "Меморіал" і Товариства української культури "Калина" в Карелії вшанували пам'ять українців, вбитих в урочищі  Сандормох 1937 року. Вони не побоялися принести до меморіалу квіти і розгорнути прапор України.

У 1930-х роках в урочищі Сандормох органи НКВС розстріляли понад 9500 осіб 58 національностей. Серед жертв — переважно спецпоселенці і в'язні з Біломорсько-Балтійського каналу і Соловецьких таборів системи ГУЛАГ СРСР.

Сандармох також місце масового розстрілу 1111 в'язнів так званого "першого соловецького етапу". Серед них — режисер Лесь Курбас, письменники Валеріан Підмогильний, Микола Зеров та інші культурні і державні діячі, вчені, священнослужителі. 

Місце масових страт людей віднайшли громадські активісти в липні 1997 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.