У Львівському скансені реставрують привезену з Буковини стодолу

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стартували роботи з відновлення та реставрації кількох споруд, серед яких - велика стодола із села Бережонка Чернівецької області.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Зазначається, що стодола збудована на початку XX ст. і поділена на три частини: середня (найбільша) – тік, на якому молотили збіжжя, з правого боку – засік, зліва – стайня. У фасадній і тильній стінах є великі ворота для проїзду воза зі снопами. Дах стодоли був покритий соломою – некрученими сніпками, на рогах пошитий сніпками-"стріхачами" (зв'язаними при колоссі). Саме за такою давньою технікою майстри музею замінять дах будівлі.

Окрім того, в музеї народної архітектури та побуту зараз триває процес реставрації церкви святих Володимира та Ольги з с. Котань (Лемківська церква) та перевезеної хати з с. Соломир.

"Ми щиро вдячні всім нашим відвідувачам, адже кошти з кожного придбаного квитка дають змогу відреставрувати ще більше старовинних об'єктів. Кожен наш гість допомагає здійснювати головну мету діяльності музею – збереження та популяризацію культурної спадщини", – зазначив директор музею Михайло Закопець.

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер vузей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об'єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.

 

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.