У Львові створять меморіальну майстерню Карла Звіринського

Ініціаторкою проєкту є громадянка Чабан, яка має на меті відновити та зберегти історичне приміщення, де працював митець.

Про це інформує Твоє місто. 

13 липня комісія культури, молоді, спорту та зовнішніх зв'язків Львівської міської ради погодила приватизацію творчої майстерні за адресою вул. Котляревського, 26, кв. 43 для створення меморіальної майстерні художника Карла Звіринського.

Громадянка Чабан звернулася щодо приватизації приміщення для створення меморіальної майстерні видатного педагога та митця Карла Звіринського. Там він раніше працював.

Депутати підтримали це рішення. Проєкт приватизації майстерні мають затвердити на сесії міської ради. 

Карло Звіринський народився 14 серпня 1923 у селі Лаврів,на Львівщині. Навчався у Вільній Українській Мистецькій Академії, згодом у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського,та у Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). 

У 1959 році Карло Звіринський створив підпільну школу для молоді, яка проіснувала майже 10 років. Особливу увагу митець приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі Звіринського, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію.

З 1992 року - член Спілки хідожників України. З 1997 року – Заслужений діяч мистцетв України.

Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.