Як сьогодні виглядає краєзнавчий музей у Маріуполі?

У боях за місто його розбомбили краєзнавчий музей у Маріуполі, а після початку окупації пограбували

Про це пише Медуза — LIVE.

Маріупольський краєзнавчий музей відкрився 1920 року. Його колекція налічувала понад 53 тисячі артефактів Приазов'я. Після початку повномасштабної війни, боїв за Маріуполь та російської окупації міста будівля музею сильно постраждала. Частина експозиції згоріла, багато експонатів вкрали.

За інформацією російського видання "Таганрозька правда", серед втрачених експонатів — грамота Катерини II, надана грекам, що переселилися на узбережжя Азовського моря. А також крісло митрополита Ігнатія — єпископа Константинопольської, а потім Російської православної церкви, який жив у XVIII столітті, зарахований до лику святих і канонізований у 2017 році.

Як розповіла "Таганрозькій правді" директорка музею Раїса Божко, після початку боїв у місті маріупольські музеї довго "стояли без охорони" (сама вона повернулася до вже окупованого міста у червні 2022 року): "Туди можна було зайти і спокійно щось забрати" . За її словами, вціліли роботи Івана Айвазовського, Архіпа Куїнджі та інші історичні артефакти, загальна вартість яких оцінюється у півтора мільйона доларів. Експонати, що збереглися, співробітники музею перенесли в нову будівлю, поки йде реставрація зруйнованого корпусу, якою займається Російське історичне товариство.

 
 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.