На Рівненщині досліджують пам'ятні місця УПА

Роблять це в рамках реалізації проєкту "Місця пам'яті про УПА: каталог пам'яток історії на Рівненщині" за фінансової підтримки Українського культурного фонду.

Про це пише Суспільне.

Першу експедицію бойовими стежками УПА розпочали в урочищі Гурби, це колишній Здолбунівський, а нині — Рівненський район. У квітні 1944 року тут відбулася найбільша битва повстанців з військами НКВС.

"Там є пантеон, але маємо ще низку цікавих об'єктів, про які середньостатистична людина не знає. Є два об'єкти біля Гурб — це пам'ятник сотнику Нечаю і одне із перших масових поховань загиблих воїнів УПА в часи Гурбенського бою, і є питання, чи вони ексгумовані", - зазначив автор проєкту, голова громадської організації "Рівненська Горинь" Олександр Денисюк.

Учасники експедиції побували і в селі Будераж, де в 1943 році відбулася Конференція поневолених народів. На згадку про подію там встановили пам'ятник.

Наступною точкою маршруту експедиції був Мізоч, де є два поховання бійців УПА. З Мізоча дослідники Вирушили в Дермань, де похований генерал-хорунжий УПА Леонід Ступницький.

"Він був полковником УНР, учасником двох зимових походів, а згодом став професійним військовим, який діяв у складі УПА. Він був шефом штабу, тобто не останньою людиною. Трагічно загинув, його вдалося нормально поховати. Бо зазвичай таких видатних постатей УПА совєти намагалися знищити, і їхніх місць поховань навіть немає. Той же Роман Шухевич, Клим Савур — ми не знаємо, де вони поховані", — пояснив Олександр Денисюк.

Також він повідомив про наміри встановити пам'ятник на "Турецькій Скалі". Так дерманці називають місце у їхньому селі, де колись добували камінь для будівництва хат. А в середині XX століття тут були бої повстанців проти НКВС.

Перша експедиція членів громадської організації "Рівненська Горинь" тривала 12 годин і охопила сім сіл та 15 пам'ятних місць УПА в межах колишнього Здолбунівського району.

Наступне дослідження планують присвятити місцю народження художника-повстанця Ніла Хасевича. Загалом, планують дослідити 50 об'єктів.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.