Фортеця Меджибіж на Хмельниччині зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу

Внаслідок російського обстрілу 19 серпня зазнав пошкоджень заповідник "Межибіж" на Хмельниччині.

Про це повідомили 20 серпня на сторінці заповідника у Facebook.

В ефірі телемарафону директор Державного історико-культурного заповідника Олег Погорілець зазначив, що внаслідок вибухової хвилі пошкоджені вікна, двері музею і покрівля Лицарської вежі фортеці.

"Руйнування, які треба робити за допомогою реставраторів, найперше — це наші двері, які є історичними. Зроблені вони фігурними, і зрозуміло, що простий майстер це не зробить", — додав він.

На момент атаки у фортеці проходила студентська школа лідерства, там перебували 300 студентів з усіх куточків України. Усі учасники заходу після сигналу повітряної тривоги перейшли в укриття.

Меджибізька фортеця — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX століття.

Споруда розташована у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.