Фортеця Меджибіж на Хмельниччині зазнав пошкоджень внаслідок російського обстрілу

Внаслідок російського обстрілу 19 серпня зазнав пошкоджень заповідник "Межибіж" на Хмельниччині.

Про це повідомили 20 серпня на сторінці заповідника у Facebook.

В ефірі телемарафону директор Державного історико-культурного заповідника Олег Погорілець зазначив, що внаслідок вибухової хвилі пошкоджені вікна, двері музею і покрівля Лицарської вежі фортеці.

"Руйнування, які треба робити за допомогою реставраторів, найперше — це наші двері, які є історичними. Зроблені вони фігурними, і зрозуміло, що простий майстер це не зробить", — додав він.

На момент атаки у фортеці проходила студентська школа лідерства, там перебували 300 студентів з усіх куточків України. Усі учасники заходу після сигналу повітряної тривоги перейшли в укриття.

Меджибізька фортеця — пам'ятка фортифікаційної архітектури XVI століття. Стилістика пам'ятки змішана — від мурованого будівництва литовської доби до східноєвропейського ренесансу та псевдоготики XIX століття.

Споруда розташована у селищі Меджибіж Хмельницької області, у верхів'ях Південного Бугу. Фортеця внесена до Державного реєстру національного культурного надбання України.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.