На Полтавщині знесли пам'ятник Пушкіну

У Лубнах 17 серпня прибрали з публічного простору постамент та погруддя російському письменнику Пушкіну.

Про це повідомив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

Знесення пам'ятника вимагає закон "Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії".

Демонтаж провели комунальні служби громади з метою виконання колегіального рішення тридцятої сесії восьмого скликання Лубенської міської ради, де визнали, що пам'ятник Пушкіну є символом, що відображає імперські російські історичні наративи.

Монумент перемістили з публічного простору міста до території місцевого комунального житлово-експлуатаційного управління на тимчасове зберігання.

пам'ятник Пушкіна у Лубнах був останнім на Полтавщині, торік і цьогоріч подібні уже демонтували у Кременчуці, у селі Біленченківка Гадяцької громади та у Полтаві. Попереду ще перейменування вулиці Пушкіна у Полтаві та ще 17 громадах області. Донедавна на Полтавщині налічувалося 120 об'єктів топонімії, але більшість перейменували після повномасштабного вторгнення росіян.

Як відомо, у Лубнах провела дитинство і юність російська дворянка Анна Керн, відома як одна із багатьох коханок Пушкіна, яку він зневажливо називав "вавилонською блудницею".

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.