у Горішніх Плавнях демонтують комуністичні стели на в'їздах у місто

Міського голову Горішніх Плавнів зобов’язали демонтувати незаконні стели «Комсомольськ» до 10 вересня.

Про це повідомили у Полтавському офісі Українського інституту національної пам'яті та обласній військовій адміністрації (ОВА).

Відповідне розпорядження №536 "Про демонтаж пам'ятних знаків (двох стел із назвою "Комсомольськ" при в'їздах у місто Горішні Плавні Кременчуцького району Полтавської області)" підписав начальник Полтавської ОВА Дмитро Лунін.

Міський голова Горішніх Плавнів Биков мав демонтувати в'їзні знаки у формі монументальних стел "Комсомольськ" ще у 2016 році. Адже 19 травня 2016 року Верховна Рада перейменувала Комсомольськ у Горішні Плавні в межах виконання закону про декомунізацію.

"На стелах зазначено колишню, неіснуючу назву міста, що в період до набрання чинності декомунізаційного законодавства носило назву "Комсомольськ" і було назване на честь Всесоюзного Ленінського комуністичного союзу молоді (ВЛКСМ) або комсомолу - комуністичної молодіжної організації, підконтрольної КПРС", - зазначив представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Биков протягом семи років вдавався до саботажу декомунізаційного законодавства. Міськрада пропонувала залишити місту стару назву, зробивши її абревіатурою, мовляв на честь Колективу Молодих Соціально Мотивованих Людей - Справжніх Козаків. Однак у парламенті з таким перейменуванням не погодилися і за пропозицією УІНП присвоїли місту історичну козацьку назву Горішні Плавні. За словами Пустовгара, Биков оскаржував це рішення у Вищому адмінсуді, але безуспішно. Водночас знаки з старою назвою вирішив залишити.

Горішні Плавні – це давнє козацьке поселення на території Келебердянської сотні Полтавського козацького полку.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.