Представили нового директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов’язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов'язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

У своїй промові Анатолій Хромов зауважив, що в умовах агресивної війни росії проти України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів має оперативно реагувати на динамічну зміну реалій сьогодення та виклики часу, пришвидшити цифровізацію функціональної складової діяльності архіву та забезпечити відбір, збереження та доступ до аудіовізуальних документальних свідчень, що правдиво відображають боротьбу українців за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність.

Тетяна Ємельянова зауважила, що розуміє важливість цих завдань і сподівається на підтримку колег та колективу архіву.

Тетяна Ємельянова здобула вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук. До призначення на цю посаду працювала в Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного, з квітня 2020 року заступником, першим заступником Голови Державної архівної служби України. Загалом має понад 25 років стажу роботи в архівній галузі.

 

Теми

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.