АНОНС: «Архіви тоталітарних часів»

29 липня у Львові відбудеться розмова з Едуардом Андрющенком і Віталієм Ляскою «Архіви тоталітарних часів».

Про це інформує видавництво Vivat.

29 липня у музеї "Територія Терору" у Львові відбудеться розмова "Архіви тоталітарних часів" за участі історика, дослідника архівів радянських спецслужб Едуарда Андрющенка та історика, науковця, засновника журналу "Локальна історія" Віталія Ляски. Спікери поспілкуються про книжку "Архіви КГБ. Невигадані історії", кропіткий пошук матеріалів та унікальні факти, які автор дістав із небуття.

На сторінках документального видання читачі і читачки зустрінуть агентів та чекістів, творчих людей та цинічних вбивць. Тих, хто зраджував близьких, і тих, хто йшов на жертви. Тих, хто підписував абсурдні зізнання, і тих, хто не дозволяв системі себе зламати.

- Про особливості роботи із розсекреченими архівами.

- Як КГБ фабрикувало справи і руйнувало долі?

- Що спільного у методах радянських і російських спецслужб, а що змінилося?

Символічно, що саме на ці питання почуємо відповіді у стінах Меморіального музею тоталітарних режимів "Територія Терору". Створений на місці, що входив до складу єврейського ґетто — третього за величиною в окупованій нацистами Європі, а у повоєнні роки — пересильної тюрми № 25, однієї з найбільших установ СРСР примусового утримання такого типу на території сучасної України.

Коли: 29 липня, 18:00

Де: Територія Терору, пр. В'ячеслава Чорновола, 45Г, барак №2

Вхід вільний

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.