Представили нового директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов’язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов'язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

У своїй промові Анатолій Хромов зауважив, що в умовах агресивної війни росії проти України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів має оперативно реагувати на динамічну зміну реалій сьогодення та виклики часу, пришвидшити цифровізацію функціональної складової діяльності архіву та забезпечити відбір, збереження та доступ до аудіовізуальних документальних свідчень, що правдиво відображають боротьбу українців за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність.

Тетяна Ємельянова зауважила, що розуміє важливість цих завдань і сподівається на підтримку колег та колективу архіву.

Тетяна Ємельянова здобула вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук. До призначення на цю посаду працювала в Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного, з квітня 2020 року заступником, першим заступником Голови Державної архівної служби України. Загалом має понад 25 років стажу роботи в архівній галузі.

 

Теми

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.