Представили нового директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву України

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов’язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

Про це інформує Державна архівна служба України.

Голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов представив директора Центрального державного аудіовізуального та електронного архіву.

Директоркою архіву стала Тетяна Ємельянова, офіційно до виконання обов'язків вона приступає із 1 серпня 2023 року.

У своїй промові Анатолій Хромов зауважив, що в умовах агресивної війни росії проти України, Центральний державний аудіовізуальний та електронний архів має оперативно реагувати на динамічну зміну реалій сьогодення та виклики часу, пришвидшити цифровізацію функціональної складової діяльності архіву та забезпечити відбір, збереження та доступ до аудіовізуальних документальних свідчень, що правдиво відображають боротьбу українців за незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність.

Тетяна Ємельянова зауважила, що розуміє важливість цих завдань і сподівається на підтримку колег та колективу архіву.

Тетяна Ємельянова здобула вищу освіту у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка, кандидат історичних наук. До призначення на цю посаду працювала в Центральному державному кінофотофоноархіві України ім. Г. С. Пшеничного, з квітня 2020 року заступником, першим заступником Голови Державної архівної служби України. Загалом має понад 25 років стажу роботи в архівній галузі.

 

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.