Пластун Віталій Дерех посмертно став Героєм України

8 липня Президент України присвоїв Віталю "Сало" Дереху звання Герой України.

Про це повідомив історик, Голова Крайової пластової ради "Пласту - НСОУ" Юрій Юзич.

"В Пласті з новацтва. В юнацтві - скоб. Один із перших добровольців "Айдару" - командир першого відділення, першого взводу, першої роти. Всю війну - на фронті. Фізично чи думками. Він мав обʼїздити увесь світ і захоплювати нас своїми блогами, але мусів нищити ворогів. І робив він дуже добре.Знав його ще дитиною, купляв йому спеціальні книжки (які він читав і випробовував прочитане на практиці). Був одним із тих, хто адвокатував подання - писав основнне пояснення", - написав Юрій Юзич. 

Віталій Дерех закінчив Галицький коледж імені В'ячеслава Чорновола. Працював журналістом газети "20 хвилин". Активний учасник Революції гідності.

Пластував в 29-у курені УПЮ ім. Юрія Старосольського, згодом разом із своїм гуртком "Сірі Вовки" (в якому також був Віктор Гурняк, Герой України, загинув в бою за Україну в 2014) створили новий курінь у Тернополі – 77-й ім. І. Гавдиди. 

У 2014 році пішов добровольцем в батальйон "Айдар" Збройних сил України; воював до липня 2015 року. У 2016—2018 роках працював в Муніципальній варті м. Івано-Франківськ, зокрема рятувальником.

З початком російського вторгнення в Україну 2022 року вступив до 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна, в складі якої брав участь в боях під Києвом, опісля на Луганщині. 34-річний  Віталій Дерех загинув 28 травня 2022 року біля м. Попасна Луганської області внаслідок авіаційного удару.

Віталій "Сало" Дерех п'ятий вихованець Пласт - український скаутинг, який офіційно став Героєм України. Після Бандери, Шухевича, Гірняка і Гурняка. 

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.