Спецпроект

До Музею Голодомору повернули відреставровану картину Віктора Цимбала «1933»

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала «1933» — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору.

Про це повідомили у Музеї Голодомору.

Співробітники Національний науково-дослідний реставраційний центр України завершили відновлення картини Віктора Цимбала "1933" — одного з найбільш знакових художніх творів, присвячених Голодомору. Полотно вже повернули до фондів Національного музею Голодомору-геноциду.

Віктор Цимбал (1901–1968), відомий в Америці український художник, ветеран армії УНР написав цю картину в 1936 році. Вона вважається вершинним його мистецьким досягненням, а за версією деяких мистецтвознавців — першим в історії живопису масштабним відображенням геноциду української нації.

"Хотіла б щиро подякувати майстрам Національного науково-дослідного реставраційного центру України за якісну та оперативну роботу над полотном, яке, на нашу думку, має загальнонаціональне значення. Попри воєнні дії, нашим партнерам вдалося повернути цінним музейним експонатам майже ідеальний стан", — сказала зберігачка фондів Музею Голодомору Марина Принь.

Картина "1933" була написана і вперше публічно представлена в Аргентині. Вона вражала багатьох глядачів, а на одному з її показів прихильники комуністичної ідеології навіть зчинили бійку. Після переїзду родини художника до США у 1960-х роках Віктор Цимбал подарував полотно Українській вільній академії наук (УВАН).

Роботу неодноразово експонували на виставках у США. У 2020 році президент УВАН Альберт Кіпа від імені організації подарував її Національному музею Голодомору-геноциду. Наприкінці 2021 року музей передав картину на реставрацію.

Планується, що відреставрована картина В. Цимбала буде представлена у Музеї Голодомору відвідувачам у рамках заходів із вшанування 90-х роковин Голодомору-геноциду.

Крім картини, реставратори також відновили два документи початку ХХ століття з фондів Музею.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.