У Києві відкрилася виставка картин Марії Примаченко

У Києві відкрилася виставка "Марія Малює", де представлені сто донині неекспонованих картин Марії Примаченко.

Про це повідомляє Укрінформ.

Усі сто творів різного тематичного спрямування надав для показу мистецтвознавець Едуард Димшиц. Це його приватна колекція, яка раніше ніколи не виставлялася. Мистецтвознавець розповів, що збирав картини Примаченко впродовж 30 років. Він підкреслив, що вважає творчість Марії Примаченко своєрідним кодом української нації, оскільки вона була "заглиблена в цю землю, дуже добре знала, як живуть люди на цій землі". Окрім того, мистецтвознавець назвав творчість авторки своєрідним символом незламності.

"Вона мала дуже важку долю. Поховала свого коханого чоловіка на початку Другої світової війни, який навіть не встиг побачити їхнього спільного сина. Все її життя пройшло без матеріальних розкошів. Примаченко все життя хворіла на поліомієліт. Але все одно завжди була стійкою людиною", – розповів Димшиц.

Проєкт створений у співпраці з Фондом родини Марії Примаченко.

Ознайомитися з унікальною експозицією можна впродовж 7 липня - 27 серпня 2023 року в Українському Домі за адресою вулиця Хрещатик, 2.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.