Маєток Гавсевича в Одесі під загрозою знищення

В Одесі будівельники частково зруйнували пам’ятку архітектури — маєток Гавсевича початку XX століття.

Про це інформує Укрінформ. 

За інформацією МКІП, юридична особа-власник будівлі не виконував охоронний договір, укладений у 2018 році з Департаментом культури Одеської обласної держадміністрації. У січні цього року сталося руйнування частини конструкцій, після чого між власником будівлі і Департаментом культури Одеси був погоджений план проведення протиаварійних робіт на зазначеній будівлі.

Під час будівельних робіт 30 червня маєток частково розібрали. Начальник управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Олександр Авдєєв заявив, що ремонтні роботи у будівлі виконували з відхиленнями від документації, яку погодили в ОВА. Зокрема, демонтували частину огороджувальних та опорних конструкцій, перекриття другого та третього поверхів східної частини будівлі, а також покрівлю.

Власнику надійшло розпорядження від Департаменту культури Одеської обласної військової адміністрації терміново припинити будь-які роботи на об'єкті, а також надати пояснення щодо проведення робіт, які не відповідають погодженій науково-проєктній документації.

Органи прокуратури зареєстрували в Єдиному реєстрі досудових розслідувань кримінальне провадження щодо умисного пошкодження/руйнування пам'ятки.

Маєток Гавсевича - памʼятка культурної спадщини, споруджена у 1903 році для директора одеського приватного ломбарду Антона Гавсевича. Архітектор — Самуїл Гальперсон. З 1938 року тут діяв технікум радянської торгівлі. Пологовий будинок почав працювати на початку 1960-х.

Будівля розташована на території центрального історичного ареалу і незабаром буде в межах буферної зони історичного центру Одеси, внесеного до ЮНЕСКО.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.