Монумент «Батьківщина-мати» підсвітили кольорами прапора США

Вперше «Батьківщина-мати» засвітилася кольорами прапора іноземної держави – Сполучених Штатів Америки. Це було зроблено з нагоди їхнього національного свята – Дня Незалежності.

Про це повідомили в Національному музеї історії України у Другій світовій війні. 

"Вітаємо весь американський народ та особисто Надзвичайного і Повноважного Посла Сполучених Штатів Америки в Україні Бріджит Брінк – справжнього друга нашого Музею. Прикметно, що в цей святковий день вона завітала до нас і стала учасницею відкриття експозиції, присвяченої партнерству двох держав.

Про подробиці виставкового проєкту ми розповімо згодом, а зараз пропонуємо побачити, як відбувалася наймасштабніша візуалізація американського прапора в Україні. Зі святом, Америко!", - йдеться у новині.

Підсвічування скульптури "Батьківщина-мати" в кольорах прапора України стало традицією Музею ще від 2014 року.

Навіть у найскладніші для країни часи – напередодні широкомасштабного вторгнення та з його початком – монумент тричі ставав синьо-жовтим. 4 лютого 2022 р. – як символ стійкості українців перед загрозою; 8 травня – до Дня пам'яті та примирення; 24 серпня – до Дня Незалежності України.

"Батьківщина-Мати" — монументальна скульптура в Києві. Розташована на високому правому березі річки Дніпро, на території Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відкрита у 1981 році. Є найвищою монументальною скульптурою в Європі. Автор монумента — народний художник СРСР скульптор Василь Бородай.

 

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".