Помер останній із прокурорів Нюрнберзького процесу Бенджамін Ференц

На 104 році життя помер останній із прокурорів Нюрнберзького процесу Бенджамін Ференц

Про це повідомляє Меморіальний музей Голокосту у США.

"Меморіальний музей Голокосту в США глибоко оплакує смерть Бенджаміна Ференца, прокурора Нюрнберга та захисника жертв Голокосту, піонера в галузі міжнародного кримінального правосуддя та лауреата найвищої нагороди музею — премії Елі Візеля. Музей віддав належне винятковому лідерству та наполегливості, які пан Ференц продемонстрував у своєму неухильному прагненні притягнути до відповідальності та відшкодувати збитки жертвам геноциду та інших пов'язаних з ним міжнародних злочинів", — йдеться у повідомленні.

У музеї зазначили, що у грудні 2022 року Конгрес вручив Ференцу найвищу нагороду — золотою медаллю Конгресу "за роботу всього його життя у прагненні до глобальної справедливості".

Процес у Нюрнберзі продовжувався з листопада 1945 року до жовтня 1946-го під керівництвом міжнародного військового трибуналу. До нього входили вісім суддів із чотирьох країн антигітлерівської коаліції, а також чотири головні прокурори. Ференц у команді обвинувачів займався слідством.

У 27-річному віці, не маючи досвіду участі в судових процесах, Ференц виступав як головний обвинувач на процесі у справі "Айнзатцгруппен" у Нюрнберзькому процесі. Він досяг винесення обвинувальних вироків усім 22 підсудним, включаючи 20 нацистських чиновників, визнаних винними у вбивстві більше мільйона людей — переважно євреїв.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.