"Тіні забутих предків" покажуть на Венеційському кінофестивалі

У спеціальній ретроспективній програмі Венеційського кінофестивалю покажуть стрічку українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

Про це 27 липня у Facebook повідомив кінознавець, ексочільник "Довженко-Центру" Іван Козленко.

"Показ присвячено 100-літтю Сергія Параджанова. Вперше в історії українську кінокласику буде показано в офіційній ретроспективній програмі кінофестивалю класу "А"", — написав він.

Козленко зазначає, що "Тіні" у Венеції — це заслуга кінокритика Андрія Алферова, який провів переговори з керівництвом кінофестивалю. Та додає, що фестивалі класу "А" зазвичай показують світову класику в новореставрованих версіях: "У випадку України нова реставрація фільму з огляду на шкідницьку політику Держкіно України, на жаль, неможлива".

У Венеції покажуть реставрований фільм 2012 року, над яким працювали:

  • фотограф і оператор Олег Павлюченков;
  • керівник цифрової лабораторії "Довженко-Центру" Олександр Бертман (усунення цифрових дефектів, що утворились з часом);
  • Тетяна Деркач (технічний контроль і супровід цифрової корекції).

"Тіні забутих предків" (в міжнародному прокаті "Дикі коні вогню") — український радянський художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

У березні 1965-го фільм брав участь у кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Платі, за підсумками якого стрічку нагородили "Південним хрестом", а також призом ФІПРЕССІ за колір, світло та спецефекти.

А у 1966 році Параджанов отримав золоту медаль на кінофестивалі у Салоніках (Греція).

Венеційський міжнародний кінофестиваль — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований у 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні. Проводиться щорічно у вересні на острові Лідо.

У 2023 році кінофестиваль відбуватиметься з 30 серпня до 9 вересня. З програмою фестивалю можна ознайомитися за посиланням

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.