"Тіні забутих предків" покажуть на Венеційському кінофестивалі

У спеціальній ретроспективній програмі Венеційського кінофестивалю покажуть стрічку українсько-вірменського режисера Сергія Параджанова "Тіні забутих предків".

Про це 27 липня у Facebook повідомив кінознавець, ексочільник "Довженко-Центру" Іван Козленко.

"Показ присвячено 100-літтю Сергія Параджанова. Вперше в історії українську кінокласику буде показано в офіційній ретроспективній програмі кінофестивалю класу "А"", — написав він.

Козленко зазначає, що "Тіні" у Венеції — це заслуга кінокритика Андрія Алферова, який провів переговори з керівництвом кінофестивалю. Та додає, що фестивалі класу "А" зазвичай показують світову класику в новореставрованих версіях: "У випадку України нова реставрація фільму з огляду на шкідницьку політику Держкіно України, на жаль, неможлива".

У Венеції покажуть реставрований фільм 2012 року, над яким працювали:

  • фотограф і оператор Олег Павлюченков;
  • керівник цифрової лабораторії "Довженко-Центру" Олександр Бертман (усунення цифрових дефектів, що утворились з часом);
  • Тетяна Деркач (технічний контроль і супровід цифрової корекції).

"Тіні забутих предків" (в міжнародному прокаті "Дикі коні вогню") — український радянський художній фільм режисера Сергія Параджанова, відзнятий у 1964 році на кіностудії імені Олександра Довженка. Екранізація однойменної повісті Михайла Коцюбинського.

У березні 1965-го фільм брав участь у кінофестивалі в аргентинському місті Мар-дель-Платі, за підсумками якого стрічку нагородили "Південним хрестом", а також призом ФІПРЕССІ за колір, світло та спецефекти.

А у 1966 році Параджанов отримав золоту медаль на кінофестивалі у Салоніках (Греція).

Венеційський міжнародний кінофестиваль — найстаріший кінофестиваль у світі, заснований у 1932 році за ініціативи Беніто Муссоліні. Проводиться щорічно у вересні на острові Лідо.

У 2023 році кінофестиваль відбуватиметься з 30 серпня до 9 вересня. З програмою фестивалю можна ознайомитися за посиланням

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.