У Києві розпочато демонтаж герба СРСР з монумента "Батьківщина-мати"

Відбувся перший етап демонтажу радянського герба з щита скульптури «Батьківщина—мати».

Про це повідомляє Національний музей історії України у Другій світовій війні.

"Тризуб Батьківщини" набуває зримих форм! Сьогодні (30 липня) відбувся перший етап демонтажу радянського герба зі щита скульптури "Батьківщина-мати": перший фрагмент, "колосок" вагою майже 80 кілограмів, успішно відокремили та спустили на землю. З нетерпінням чекаємо продовження робіт!", - ідеться в повідомленні Музею.

Як повідомлялося, 13 липня ексміністр культури Олександр Ткаченко заявив, що герб СРСР на монументі "Батьківщина-мати" замінять на герб України до 24 серпня 2023 року. За його словами, вартість проєкту становитиме 28 млн грн донорських коштів. Також Ткаченко допустив проведення опитування щодо подальшої долі демонтованого з монумента "Батьківщина-мати" герба СРСР.

Гендиректор Національного музею історії України у Другій світовій війні Юрій Савчук повідомив про намір перейменувати монумент "Батьківщина-мати" на "Україна-мати" до 24 серпня.

85% опитаних у "Дії" віддали голос за заміну герба СРСР на герб України на монументі "Батьківщина-мати".

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.