Заклики до демонтажу «Батьківщини-матері» Ткаченко вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента «Батьківщина-мати» вважає «абсурдом»

Міністр культури Олександр Ткаченко заклики до демонтажу монумента "Батьківщина-мати" вважає "абсурдом".

"Зносити пам'ятку, яка є однією з візитівок України, яка дивиться на схід, яка величезна атракція для багатьох туристів, мені видається абсурдом в цей час. У нас є, на що витрачати кошти.

У нас немає коштів в бюджеті, тому що вони пішли на оборону і на підтримку соціально сфери, (у нас недобудований) музеї Голодомору, нам потрібно збудувати музей Героїв небесної сотні, потрібно працювати з багатьма об'єктами – понад 450 об'єктів, які зазнали пошкоджень чи зруйновані під час війни", – сказав він в ефірі національного телемарафону.

За словами міністра, роботи з гербом СРСР на щиті монумента можуть початися приблизно за "пів року чи трохи більше".

"Думаю, що після затвердження плану дій, який нам подав Музей Другої світової війни – передбачає технічне обстеження, залучення фахівців для проектної документації – має пройти десь пів року чи трохи більше для того, щоб ми впритул приступили вже до робіт", – додав Ткаченко.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.