Зеленський наклав вето виділення коштів на добудову музею Голодомору

Президент Володимир Зеленський ветував законопроєкт №9437 про виділення 573 мільйонів гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору-геноциду.

Про це йдеться у картці законопроєкту.

Згідно з інформацією, оприлюдненою в картці відповідного законопроєкту №9437 на сайті Верховної Ради, 27 липня він повернувся до парламенту з пропозиціями глави держави.

"Вважаю, що зусилля всіх державних органів і органів місцевого самоврядування мають бути спрямовані на прийняття життєво необхідних рішень, насамперед тих, що наближають перемогу України, тому пропоную закон відхилити", - зазначив президент у своїх пропозиціях.

При цьому, не заперечуючи необхідності завершення реконструкції та будівництва Національного музею Голодомору-геноциду, глава держави наголосив, що не може погодитися із запропонованим у законі способом вирішення зазначеного питання в умовах широкомасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України.

Нагадаємо, Верховна Рада 13 липня ухвалила документ, який передбачає виділення додаткових 573,9 мільйона гривень на завершення будівництва Національного музею Голодомору.

Загальний кошторис зведення музею — 1,6 млрд гривень. 573 млн грн мали бути останнім траншем для завершення будівництва другої черги — це будівля з основною експозицією, виставковою залою, спеціалізованим фондосховищем, кінозалом і конференц-залом.

Виконувачка обов'язків директорки музею Леся Гасиджак розповідала, що будівництво почалося ще у 2017 році, але закінчення робіт відтерміновувалося через пандемію коронавірусу та повномасштабне вторгнення Росії. Загальна площа будівлі другої черги — 15 тисяч квадратних метрів.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.