Кремль розіслав "методичку" до Дня Хрещення Русі

Російські державні та провладні ЗМІ отримали "методичку" з адміністрації президента РФ щодо того, щоб висвітлювати річницю Хрещення Русі 28 липня як початок становлення російської державності, тоді як Україна буде відзначати День української державності.

Про це інформує Українська правда з посиланнням на "Meduza".

У документі, з яким ознайомилася "Медуза", зазначено, що саме пропагандисти мають розповісти росіянам у своїх матеріалах до чергової річниці Хрещення Русі, що відзначається 28 липня.

У тексті зазначається, що цю подію слід називати "ключовим поворотом російської історії" та "точкою становлення державності" РФ. Пропагандисти мають наголосити, що саме "спільна віра" дозволила "східнослов'янським племенам" стати "єдиним народом".

Особлива увага у документі приділена "противникам Росії", які нібито боролися з православ'ям в Україні, Білорусі та Польщі. 

Про Польщу сказано: "Польські королі насаджували католицизм і уніатство на окупованих споконвічно російських територіях, щоб роздробити народ і підкорити його собі".

Раніше про територіальні претензії до Польщі заявив президент РФ Володимир Путін: "Саме завдяки Радянському Союзу, завдяки позиції Сталіна Польща отримала значні землі на Заході, землі Німеччини. Це саме так, західні території нинішньої Польщі – подарунок Сталіна полякам. Наші друзі у Варшаві забули про це? Ми нагадаємо". Про те, що СРСР разом із Німеччиною напав на Польщу у 1939 році, Путін промовчав.

Ще агресивніше у "методичці" йдеться про Україну. Її автори називають офіційний Київ "віровідступницьким режимом", який бореться проти Української православної церкви (Московського патріархату – ред.), щоб "знищити духовні зв'язки братніх народів". Про те, що після російського обстрілу в Одесі було знищено Спасо-Преображенський собор, у тексті Кремля згадок немає.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада встановила, що 28 липня в Україні відзначатимуть День української державності.

 

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.