Кремль розіслав "методичку" до Дня Хрещення Русі

Російські державні та провладні ЗМІ отримали "методичку" з адміністрації президента РФ щодо того, щоб висвітлювати річницю Хрещення Русі 28 липня як початок становлення російської державності, тоді як Україна буде відзначати День української державності.

Про це інформує Українська правда з посиланнням на "Meduza".

У документі, з яким ознайомилася "Медуза", зазначено, що саме пропагандисти мають розповісти росіянам у своїх матеріалах до чергової річниці Хрещення Русі, що відзначається 28 липня.

У тексті зазначається, що цю подію слід називати "ключовим поворотом російської історії" та "точкою становлення державності" РФ. Пропагандисти мають наголосити, що саме "спільна віра" дозволила "східнослов'янським племенам" стати "єдиним народом".

Особлива увага у документі приділена "противникам Росії", які нібито боролися з православ'ям в Україні, Білорусі та Польщі. 

Про Польщу сказано: "Польські королі насаджували католицизм і уніатство на окупованих споконвічно російських територіях, щоб роздробити народ і підкорити його собі".

Раніше про територіальні претензії до Польщі заявив президент РФ Володимир Путін: "Саме завдяки Радянському Союзу, завдяки позиції Сталіна Польща отримала значні землі на Заході, землі Німеччини. Це саме так, західні території нинішньої Польщі – подарунок Сталіна полякам. Наші друзі у Варшаві забули про це? Ми нагадаємо". Про те, що СРСР разом із Німеччиною напав на Польщу у 1939 році, Путін промовчав.

Ще агресивніше у "методичці" йдеться про Україну. Її автори називають офіційний Київ "віровідступницьким режимом", який бореться проти Української православної церкви (Московського патріархату – ред.), щоб "знищити духовні зв'язки братніх народів". Про те, що після російського обстрілу в Одесі було знищено Спасо-Преображенський собор, у тексті Кремля згадок немає.

Після початку повномасштабної війни Росії проти України Верховна Рада встановила, що 28 липня в Україні відзначатимуть День української державності.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.