Володимир Зеленський підписав закон про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі

Президент України Володимир Зеленський підписав закон 2309-ІХ про заборону видавничої продукції з Росії і Білорусі.

Про це повідомила пресслужба президента. 

"Підписав Закон "Про внесення змін до деяких законів України щодо встановлення обмежень на ввезення та розповсюдження видавничої продукції, що стосується держави-агресора, Республіки Білорусь, тимчасово окупованої території України". Вважаю Закон правильним", – йдеться в повідомленні.

Зазначається, що текст Закону був надісланий інституціям ЄС для додаткової оцінки того, чи можуть окремі норми Закону вплинути на виконання зобов'язань у частині захисту прав меншин, зокрема мовних, у контексті рекомендації Висновку Європейської комісії щодо заявки України на членство в ЄС.

Зокрема, документ забороняє імпорт і розповсюдження видавничої продукції з Росії та Білорусі, передбачає видання книг в Україні мовою оригіналу або в перекладі на українську мову, мови ЄС чи корінних народів України, перекриває можливості ввезення видань антиукраїнського змісту.

Нагадаємо, раніше президент заявив, що ухвалення даного закону може ускладнити переговори про вступ до ЄС. 

Депутати Верховної Ради підтримали закон 2309-ІХ ще в червні 2022 року, але оскільки президент так і не підписав його, у соціальних мережах письменники, видавці та інші користувачі влаштували флешмоб з хештегом #ЧасПідписатиКнижковийЗакон.

Серед учасників флешмобу Оксана Забужко, Валерій Пекар, Володимир В'ятрович, Тамара Горіха Зерня, Ганна Гопко, Ігор Козловський, видавці Антон Мартинов, Олександр Красовицький, Віктор Круглов, Юлія Орлова.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.