АНОНС: виставка Харківського літмузею "Власні назви"

Харкіський літературний музей запрошує 29 липня на вуличну виставку «Власні назви».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Літмузею.

У форматі балачок на лавочках експерти говоритимуть про те, як на нас впливає російська література, чи важливо, чиї імена носять наші вулиці і що ми знаємо про власних письменників. В обговореннях приймуть участь:

- харківський краєзнавець Максим Розенфельд

- літературний критик Євген Стасіневич

- філософ Вахтанг Кебуладзе та інші експерти

Гості обговорять питання подолання колоніального минулого в топонімах міста. Між розмовами на відвідувачів чекає музика від харківського музиканта гурту КН8 Гліба Ковальова.

"Довгий час ми ходимо вулицями, названими на честь Пушкіна, Лермонтова, Бєлінського, Горького, Бажова… Названими не нами, а для нас. Назви вулиць на честь російських письменників поширились у Харкові ще за Російської імперії. А в Радянському Союзі увічнення важливих фігур у топонімах стало нормою впорядкування публічного простору. Як правило, це були фігури росіян.

Називаючи вулиці іменами своїх героїв, імперія маркувала власні кордони. Демонструючи, кому належить цей простір. Вона оточила нас світом своєї, російської культури, витіснивши натомість наші власні назви. Обплутала нас і наше місто вулицями, де викарбувані насправді чужі імена. Так імперія прагнула і прагне привласнити нас, переселити в іншу культуру… та зробити з українців росіян. Якщо у вас — у нас — нема власного, власних назв, то чи є ви — ми — узагалі? Їх не було раніше, та чи має так бути нині?

Ми можемо повернути своє. Попри численні спроби затерти і переписати культурну памʼять, наше залишилося при нас. Світ Пушкіних, Толстих і Достоєвських можна обернути на світ Куліша і Курбаса, Сковороди та Харківських романтиків. Час уже самим вирішувати, в якому місті ми хочемо жити, якими вулицями ходити. На вулицях імені кого цілуватись, гуляти, йти у власних справах. Час повертати власні імена", - йдеться в анонсі.

Відкриття вуличної виставки "Власні назви" відбудеться 29 липня о 14:00 за адресою Театральний сквер, вул. Сумська, 10.
 

Теми

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.

Випускник Лубенської гімназії, видатний правник УНР: до 160-річчя Сергія Шелухіна

6 жовтня минула 160-та річниця з дня народження Сергія Шелухіна – соратника Симона Петлюри, Генерального судді УНР, міністра судових справ УНР, юриста-правника, Генерального прокурора у добу Центральної Ради, письменника, історика та дипломата, учасника п'яти наукових товариств, обстоювача автокефального статусу Православної Церкви України, громадського і політичного діяча.

До питання правового статусу Східної Галичини у 1918-1939 роках

Встановлення Польщею контролю над територією Східної Галичини у період після листопада 1918 року відбулося внаслідок здійснення Польщею агресії проти ЗУНР, окупації та подальшої анексії Східної Галичини.

Закордонне представництво УГВР. "Америка нам допоможе!"

Після того, як органи нквс урср у 1944 році отримали інформацію про створення Української Головної Визвольної Ради (УГВР) і захопили протоколи установчих зборів цього повстанського тимчасового парламенту або уряду воюючої України, перед ними постало завдання знайти всіх його активних діячів. Але пошуки на українських теренах виявилися марними.