АНОНС: виставка Харківського літмузею "Власні назви"

Харкіський літературний музей запрошує 29 липня на вуличну виставку «Власні назви».

Про це повідомили на фейсбук-сторінці Літмузею.

У форматі балачок на лавочках експерти говоритимуть про те, як на нас впливає російська література, чи важливо, чиї імена носять наші вулиці і що ми знаємо про власних письменників. В обговореннях приймуть участь:

- харківський краєзнавець Максим Розенфельд

- літературний критик Євген Стасіневич

- філософ Вахтанг Кебуладзе та інші експерти

Гості обговорять питання подолання колоніального минулого в топонімах міста. Між розмовами на відвідувачів чекає музика від харківського музиканта гурту КН8 Гліба Ковальова.

"Довгий час ми ходимо вулицями, названими на честь Пушкіна, Лермонтова, Бєлінського, Горького, Бажова… Названими не нами, а для нас. Назви вулиць на честь російських письменників поширились у Харкові ще за Російської імперії. А в Радянському Союзі увічнення важливих фігур у топонімах стало нормою впорядкування публічного простору. Як правило, це були фігури росіян.

Називаючи вулиці іменами своїх героїв, імперія маркувала власні кордони. Демонструючи, кому належить цей простір. Вона оточила нас світом своєї, російської культури, витіснивши натомість наші власні назви. Обплутала нас і наше місто вулицями, де викарбувані насправді чужі імена. Так імперія прагнула і прагне привласнити нас, переселити в іншу культуру… та зробити з українців росіян. Якщо у вас — у нас — нема власного, власних назв, то чи є ви — ми — узагалі? Їх не було раніше, та чи має так бути нині?

Ми можемо повернути своє. Попри численні спроби затерти і переписати культурну памʼять, наше залишилося при нас. Світ Пушкіних, Толстих і Достоєвських можна обернути на світ Куліша і Курбаса, Сковороди та Харківських романтиків. Час уже самим вирішувати, в якому місті ми хочемо жити, якими вулицями ходити. На вулицях імені кого цілуватись, гуляти, йти у власних справах. Час повертати власні імена", - йдеться в анонсі.

Відкриття вуличної виставки "Власні назви" відбудеться 29 липня о 14:00 за адресою Театральний сквер, вул. Сумська, 10.
 

Теми

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.