IN MEMORIAM: на війні загинув історик, журналіст Дмитро Рибаков

Дмитро Рибаков був кандидатом історичних наук, писав тексти на історичні теми.

Про загибель воїна повідомив режисер та військовослужбовець Олег Сенцов у Facebook.

"Війна продовжується та забирає кращих серед нас. Діма "Репортер" дивував всіх, спочатку своїм кругозором, знанням, а потім відвагою та мужністю. Ти ніколи не знаєш, як поведе себе людина в бою: хтось скисне, а хтось буде битися як лев. Він бився як лев, та загинув як герой. Друже, спочивай з миром! Далі доведеться працювати без тебе...", - написав Олег Сенцов.

Дмитро Рибаков до війни працював редактором і медіаконстультантом у виданнях Chas.News, Forbes Україна, LB, Українська правда.

Також Дмитро Рибаков був кандидатом історичних наук, часто писав тексти на історичні теми. Для "Історичної правди" Дмитро написав статтю "Чому і як треба переписувати історію України".

Після початку повномасштабного вторгнення Дмитро Рибаков встав на захист України у складі 47 Окремої Механізованої Бригади ЗСУ. 

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.