АНОНС: у Києві покажуть фільм-розслідування "Діти для Путіна"

Команда видання The Kyiv Independent презентує перший фільм-розслідування "Діти для Путіна" (Uprooted) про насильницьку депортацію дітей у Росію.

Про це інформує Суспільне. Культура.

Авторами розслідування стали журналістка Олеся Біда та режисер Віталій Гавура.

У фільмі йдеться про механізм насильницької депортації українських дітей у Росію та на тимчасово окуповані території України. Під час зйомок цього епізоду команда опитала понад 40 людей із різних регіонів України та окупованих територій.

Стрічка розкаже історії дітей, яких депортували з Маріуполя, та розкриє подробиці про групу неповнолітніх, яких торік у травні вивезли до Росії й досі не повернули в Україну.

"На момент початку повномасштабного вторгнення в Маріуполі було майже 60 тисяч дітей. Ми не можемо, на жаль, підрахувати точну цифру. Але коли ми починали працювати над цим розслідуванням, я навіть уявити не могла реальні масштаби злочину", — зазначає керівниця відділу розслідувань воєнних злочинів The Kyiv Independent Євгенія Моторевська.

Прем'єра стрічки запланована на 18 липня на 19:00 у київському кінотеатрі "Жовтень". Після показу відбудеться обговорення з авторами фільму, правозахисниками, представниками правоохоронної системи та героями фільму.

 

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.