Різдво 25 грудня. Рада змінила дати державних свят

Відтепер Різдво святкуватимуть 25 грудня, а не 7 січня.

Верховна Рада ухвалила закон № 9431, який змінить дати державних свят в Україні. Він набуде чинності з 28 липня.

Також замість 28 липня День Української Державності святкуватимуть 15 липня, але цього року свято відзначатимуть за старою датою, оскільки зміни набудуть чинності з 28 липня.

День захисників і захисниць України та День Покрови Пресвятої Богородиці відповідно святкуватимуть 1 жовтня замість 14 жовтня.

За закон проголосував 241 народний депутат і лише двоє проголосували проти.

Актор законопроєкту — президент Володимир Зеленський. Він зареєстрував його в Раді 28 червня. Як сказано в пояснювальній записці до документа, його що метою є "відмова від російської спадщини".

Раніше Православна Церква України ухвалила рішення перейти на новоюліанський календар з 1 вересня 2023 року.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.