На Марсовому полі у Львові ексгумували понад 450 давніх поховань

На Личаківському військовому цвинтарі триває ексгумація давніх поховань, яку планують завершити у середині липня.

Про це повідомила пресслужба Львівської міської ради.

Станом на 21 червня на Личаківському військовому кладовищі, вище місця поховань новітніх Героїв України (поле почесних поховань №86А), фахівці Меморіально-пошукового центру "Доля" ексгумували останки 459 людей.

З них 26 – періоду Першої світової війни, невелика частина – періоду Другої світової війни, і переважна більшість – повоєнного періоду. 

"Коли ми розпочинали дослідження, то передбачали, що більшість поховань тут буде часів Першої світової війни. Але маємо зовсім іншу картину: більшість поховань – повоєнного періоду. До прикладу, на одному з поховань знайдено металеву таблицю з іменем капітана Вагіна та датою смерті – 1947 рік. Ми провели дослідження: у російських базах є дані про таку людину. Народився у Нижньому Тагілі. Був на війні, мав нагороди, далі вступив до Військової академії ім.Фрунзе та після її закінчення приїхав до Львова. А ми всі розуміємо, що міг робити випускник цієї академії на заході України у 1947 році" –  наголосив керівник Меморіально-пошукового центру Святослав Шеремета.

За його словами, на території, де проводять ексгумацію, було кладовище часів Першої світової війни. Тут були поховані військовослужбовці різних армій, що брали участь у бойових діях того часу (армії австро-угорської монархії, німецької кайзерівської армії, турецької армії, російської імператорської армії).

Окрім цього, радянська влада проводила своє поховання, коли прийшла до Львова. В орієнтовно 15-20% поховань виявлено залишки військової форми.

Роботи з ексгумації планують закінчити в середині липня. Усі знайдені поховання часів Першої світової війни будуть перенесені поруч, на поля № 84 та № 85, де у майбутньому збудують Меморіальний комплекс. Натомість рештки з радянських часів (1944 – 1950 роки) зберігають у спеціальному депозитарії. Їх планують перенести на Голосківське кладовище.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.