Спецпроект

Сейм Польщі схвалив резолюцію про Волинську трагедію: примирення має включати визнання провини

Сейм Польщі у вівторок ухвалив резолюцію про вшанування пам'яті жертв Волинської трагедії у її 80-ті роковини, заявивши, що польсько-українське примирення повинно включати "визнання провини і вшанування пам'яті жертв".

Про це інформує "Європейська правда" з посиланням на Onet.

У голосуванні взяли участь 440 депутатів, усі проголосували "за". 

Документ згадує про події 11 липня 1943 року на Волині, коли, згідно з текстом резолюції, "відбулася кривава неділя – кульмінаційний момент" Волинської трагедії, яку польські депутати називають геноцидом. 

У резолюції підкреслюється, що "того дня українські підрозділи ОУН і Української повстанської армії (УПА), часто підтримувані українським цивільним населенням, напали на 99 сіл колишнього Волинського воєводства, населених поляками, і вбили значну частину їхнього населення".

У резолюції зазначено, що з 2016 року 11 липня відзначається як Національний день пам'яті жертв геноциду, під час якого "було вбито понад 100 тисяч поляків – часто у дуже жорстокий спосіб".

"Сейм Республіки Польща хоче вшанувати пам'ять усіх жертв Волинської трагедії. Особливого визнання заслуговують ті представники української нації, які, ризикуючи життям, протистояли злочину, скоєному їхніми співвітчизниками", – йдеться також у документі.

У резолюції підкреслено, що "польсько-українське примирення, яке роками вибудовувалося представниками обох народів, повинно включати також визнання провини і вшанування пам'яті жертв років Другої світової війни". 

"Необхідно провести ексгумацію, гідне поховання та вшанування пам'яті всіх жертв геноциду на східних прикордонних землях", – йдеться у резолюції.

 

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.