У Києві оцифрували Софійський Собор

Лазерне сканування архітектурних пам’яток забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів.

Про це інформує Національний заповідник "Софія Київська".

"Від початку повномасштабної війни над унікальною національною святинею – Софійським собором – тяжіє щоденна загроза пошкодження або знищення. Оцифрування собору є запорукою його збереження перед лицем короткострокових та довгострокових викликів. У наш час лазерне сканування архітектурних пам'яток стрімко розвинулося і забезпечує детальний опис поверхонь з точністю до міліметрів", - йдеться у новині.

У грудні 2022 року було здійснено сканування київського Софійського собору за підтримки Європейської асоціації архітекторів кафедральних соборів.

Для проєкту використовувався наземний лазерний сканер RIEGL VZ-400 з приєднаною каліброваною камерою Sony.

Українська команда SKEIRON діджиталізувала екстер'єр та інтер'єр собору у понад 800 позиціях сканування всього за один тиждень.

Хмари точок і фотографії можуть бути використані для створення детальних 2D планів або 3D моделей.

Ці дані убезпечать знання про культурну спадщину, дадуть нові можливості для її дослідження, контролю та збереження.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.