У Вінниці проводять археологічні розкопки на території Домініканського монастиря

На території комплексу Домініканського монастиря (нині Спасо-Преображенський кафедральний собор ПЦУ) у Вінниці тривають археологічні дослідження.

Про це повідомляють в Музеї Вінниці.

Археологам вже вдалося знайти дві козацькі люльки з білої глини, які датують XVII століттям, кілька монет часів Російської імперії, два набори кахель XVIII століття, фрагменти кераміки XVII-XIX століття тощо.

Проводить розкопки Археологічна експедиція Вінницького обласного краєзнавчого музею. Нею керує співробітниця музею, кандидат історичних наук Ольга Манігда. В роботі експедиції також беруть участь науковці Музею Вінниці та студенти ВДПУ та ДНУ.

Основним завданням досліджень цього року є розкриття і розчищення розкопу, який був досліджений у 2013-2017 роках. Тоді було виявлено різночасові споруди та об'єкти від початку XVI до XIX століття Фахівці провели ґрунтовні дослідження, які дали змогу виявити на місці комплексу Домініканського монастиря потужні фундаменти, детальне призначення та датування яких ще належить встановити.

У 2018 році об'єкт досліджень було законсервовано, з можливістю подальшої музеєфікації. Цьогоріч міська влада ухвалила рішення відновити роботи. Фахівці мають дослідити територію і надати свої висновки з приводу її подальшого майбутнього.

"Ми знаємо, що домініканці описували своє життя у Вінниці з моменту започаткування монастиря у першій половині XVII століття. Також завдяки документам відомо, де саме було засновано перший монастир і що він був дерев'яним, але у нас немає його детального опису.

З того, яким ми зараз бачимо виявлений у розкопі фундамент будівлі, можна зробити висновок, що він був розібраний на більш пізні споруди, тому що збереглася лише його невелика частинка (перехрестя фундаменту). Можливо тоді над ним розташовувалась якась споруда, яка і зберегла рештки фундаменту", – розповіла Ольга Манігда.

Розкопки на об'єкті "Домініканський монастир" розпочалися в другій половині червня й триватимуть орієнтовно до кінця липня.

 

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.