АНОНС: у Національному заповіднику «Софія Київська» презентують путівник по Золотим воротам

11 липня у Національному заповіднику «Софія Київська» презентуватимуть путівник по Золотим воротам – пам’ятці оборонної та сакральної архітектури ХІ століття.

Про це інформує Національний заповідник "Софія Київська".

Путівник представляє одну з найдавніших пам'яток української історії – Золоті ворота. Ця пам'ятка овіяна легендами, оспівана поетами і письменниками та відображена художниками. У путівнику розкривається історія появи Золотих воріт та їх значення в житті давнього Києва і Руської держави.

Розширюються уявлення про зв'язок Золотих воріт із Софійським собором та про їх місце у топографії і оборонній системі Києва. Путівник представляє унікальну пам'ятку в новому ракурсі: із застосуванням сучасних наукових підходів до її історії, датування, інтерпретації архітектури та призначення.

Презентацію вестимуть автори путівника: Надія Миколаївна Нікітенко – український історик-культуролог, музеєзнавець, доктор історичних наук (2003), дослідниця Софії Київської. Професор (2005). Заслужений працівник культури України (2009). З 1977 р. працює в Національному заповіднику "Софія Київська". Обіймає посаду завідувача науково-дослідного відділу "Інститут "Свята Софія"". Комплексно досліджує Софію Київську як визначну мистецьку пам'ятку, феномен духовної культури та унікальне історичне джерело.

Оксана Леонідівна Ластовська – український історик, музеєзнавець, кандидат історичних наук. З 2012 р. працює в Національному заповіднику "Софія Київська". Обіймає посаду провідного наукового співробітника науково-дослідного відділу "Інститут "Свята Софія"".

Презентація путівника "Золоті ворота у Києві" відбудеться 11 липня о 16.00 у приміщенні музею "Золоті ворота" Національного заповідника "Софія Київська" (Київ, вул. Володимирська, 40а, станція метро "Золоті ворота").

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.