АНОНС: дискусія навколо книги Маріуша Зайончковського «Вєрховина 1945»

Дискусія відбудеться 12 червня на платформі ZOOM.

Про це інформує Інститут політичних досліджень Польської академії наук.

Лабораторія Річарда Пайпса запрошує на зустріч під назвою "Факти, міфи, сучасні історичні дискурси та інтерпретаційні суперечки щодо вчинення злочину та Національних збройних сил. Дискусія навколо книги доктора Маріуша Зайончковського "Верховина 1945".

Коли: 12 червня об 12:00.

Де: на платформі ZOOM.

Зареєструватися на подію можна за посиланням.

6 червня 1945 року, угрупування Народових Сил Збройних (NSZ) під командуванням Мєчислава Паздерського винищило 194 українці у селі Верховина Люблінського воєводства Красноставського повіту ґміни Сенниця-Ружана. Вони увійшли до села в одязі Війська Польського, що не викликало занепокоєння населення. Розвідавши місцевість, вийшли з села і повернулися, замордувавши 45 дорослих чоловіків і 149 жінок та дітей різного віку. Для вбивства була використана вогнепальна зброя, сокири, лопати, мотики.

У Польщі, бойовики організації NSZ на державному рівні вважаються борцями за незалежність, а всі військові злочини, вчинені ними – як "відплатні" та "захисні" акції.

В 1992 році президент Польщі посмертно нагородив Мечислава Паздерського Хрестом національного військового чину і Партизанським хрестом. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.